Майбутнє Майдану - де будувати наступні барикади?

Опубликовано: 24.10.2018

видео Майбутнє Майдану - де будувати наступні барикади?

Нічні бої на Майдані
Барикади на Майдані

Майдан, як інструмент захоплення влади народом – очікувано провалився. У кращому випадку , ми будемо мати косметичну заміну режиму , де при владі будуть інші прізвища , але та ж сама суть. Нові люди вдосконалять форми грабежу і прискорять особисте збагачення, знаючи що у них може і не бути 9 років до наступного Майдану.


Найєм: Найближчі півтора роки буде серйозна боротьба за збереження системи цінностей Майдану

Це сталося тому, що ми не розуміємо і не цінуємо свободу. Наша головна цінність в іншому, в тому, що ми називаємо “справедливістю” і бачимо її в зміні розмірів і змісту “пайки”, яку нам видає начальство.

Розумні люди кажуть : хочете дізнатися своє майбутнє – подивіться на дітей.

Подивившись на дітей, ми побачимо, що вони ростуть в оточенні батьків, які не знали свободи і мріють не про звільнення, а про посилення несвободи інших, вбачаючи себе в кріслі начальника. Їх також оточують вчителі, які втратили авторитет і знання, і які замість знань забивають голови дітей навичками підтримки несвободи в навколишньому світі і насаджують систему цінностей раба, який належить від народження державі.

Таким і є наше майбутнє – життя, що належить державному чиновнику, який карає і милує на свій розсуд і вимагає захоплення і любові за те, що не кидає засуджених в клітку з голодними собаками, як в інших країнах.

Якщо нас не влаштовує така перспектива, то ми повинні всерйоз задуматися над тим, як нам звільнити дітей, які, відчувши потребу у свободі, як потребу в їжі, питті та інтернеті, почнуть історичний злам системи, яка дісталася нам від СРСР і яку ми ретельно зберігаємо ось вже більше 20 років.

Відкинувши лірику, можна впевнено заявити, що ключове питання боротьби – це питання відділення освіти від держави. Думку батьків, слава Богу, молодь вже не бере до уваги. Тепер потрібно зберегти їхні мізки від промивання.

Іншими словами, головна наша барикада повинна будуватися навколо шкіл і університетів. Така барикада буде складнішою за інженерну споруду на Інститутській, яка стала туристичною принадою Києва.

Треба боротися не за майбутнє Яценюка, Кличка і Тягнибока, а за майбутнє дітей. У школах і університетах повинні проходити народні віче, на яких фактично буде вирішуватися доля країни, а обговорюватися практичні питання відновлення незалежності середньої і вищої школи від держави.

І якщо батьки ще довго будуть збиратися на чергові “батьківські збори”, то студентам нічого не заважає почати вже зараз перетворювати свої університети в оплоти волі. У центри опору і освіти тих же самих батьків.

Нам говорять про те, що країна розділена. Ось студенти і доведуть, що дух бунтарства і бажання змін єдиний – що на Заході, що на Сході. Головне, не давати цьому духу зав’язнути в беззмістовній боротьбі за мандати для купки самозванців. Пора почати думати про себе, про своє життя і своє майбутнє.

Якщо п’ять -шість університетів у великих містах силами студентських рад почнуть боротьбу за відділення від держави і отримання незалежності, можна говорити, що над Україною сходить сонце свободи. Кожен такий вуз стане центром кристалізації нового життя, заснованого на праві, на свободі і рівності всіх. У першу чергу, на волі від збанкрутілої держави.

Саме ці університети запропонують олігархам просту альтернативу – або ви витрачаєте гроші на освіту вільних людей, або вам не знайдеться місця в майбутньому вільному суспільстві. Не думаю, що вони будуть довго думати. Їм саме час нагадати, що не на заводах і шахтах вирішується питання – бути, чи не бути Україні, а в студентських аудиторіях і в наукових лабораторіях. Якщо нічого не змінювати, їхні капітали незабаром просто перетворяться на пил і іржу. І цей час – не за горами.

Бунт молоді проти нинішніх порядків і її бажання вирватися з пут минулого, щоб зробити ковток свободи – ось наша єдина надія на зміни у найближчому майбутньому. Цього не дасть нам ні асоціація з ЄС, ні чергова подачка з Кремля.

Студенти – залиште Майдан своїм батькам і перетворюйте свої інститути та університети на території свободи, об’єднуйтеся в єдину Мережу, виносьте вотум недовіри своїм професорам і запрошуйте кращих людей для спілкування, йдіть в школи і несіть туди дух свободи і спрагу змін – вас підтримають.

Досить слухати лекції відкритого університету на Майдані – зробіть весь свій університет – відкритим.

Ось тоді ми побачимо, якою незабаром буде Україна, в якій захочеться жити.

 

rss